Молодняк будь-якого птаха вимагає до себе підвищеної уваги, але індичата особливо ніжні. Часто саме цей момент відштовхує птахівників від вирощування їх із добового віку.
Розібравшись у причинах та лікуванні, а також методах профілактики можна не боячись займатися розведенням та вирощуванням індичок.
Що передує патології?
Птахівник помітив, що індичата впали на ноги. Однак це не сталося раптово. Дуже часто симптоми, що передують захворюванню, залишаються не поміченими.
Основне правило при вирощуванні птиці – це спостереження. Щоранку потрібно починати з огляду та уважно відстежувати:
- рухливість зграї;
- апетит або його відсутність (навіть часткове має насторожувати);
- посилення спраги (якщо не можна відстежити кількість випитого, спостерігають кількість індичат біля напувалок);
- стан посліду (консистенція, колір, кількість);
- якість оперення (тьмяність, скуйовдженість, нахабність);
- стан кінцівок, проблеми з ногами (важка, повільна хода, засиджування, припухлість суглобів, спотикання, падіння та допомога крилами під час вставання, вивертаються ноги);
- сльозотеча, витікання з носових отворів.
Навіть один із перерахованих симптомів повинні насторожити. Якщо помічені хвороби ніг індичат, то захворювання вже протікає щонайменше 10-12 днів з урахуванням інкубаційного періоду.
Чому падають індики на ноги
Причин патології може бути кілька. Якщо індичата падають на ноги, а інші симптоми стерті, потрібно поспостерігати за ними деякий час, проте заходи починати негайно.
Якщо молодняк має вік від 3-х до 30 днів, то захворювання досить швидко може забрати до 90% поголів'я. Більш старші, індичати 3 місячного віку, переносять захворювання легше, і комплекс ознак може не спостерігатися. Доросле поголів'я є лише носієм збудника. Саме тому слід обмежувати контакт поголів'я різних вікових груп. До речі, тут у всіх подробицях описано процес інкубації яєць індички.
Як допомогти птахові?
При лабораторних дослідженнях буде встановлено діагноз та проведено підтитрацію мікрофлори на найчутливіші
антибіотики, але це відбуватиметься протягом 5-8 днів. Що робити цій ситуації, як не дозволити розвиватися процесу далі? Зволікати не можна і потрібно вживати кардинальних заходів.
Вибираючи чим лікувати, потрібно віддати перевагу високоефективним препаратам. Для придушення дії патогенної мікрофлори застосовують комплексні засоби, останнього покоління з групи фторхінолонів:
- Триколін. Ліки у своєму складі мають два антибіотики енрофлоксацин і коллістин. Підстраховуючи один одного, вони посилюють дію, і швидко сприяють росту та розмноженню збудника.
Щоб приготувати лікарський розчин 1 мл, засоби розчиняють у літрі чистої води. Вранці напувалки миються, заливаються ліки, і індичата п'ють його протягом дня замість води. Випиювання проводять 5-6 днів поспіль.
- Енрофлоксацин. За таким же принципом проводять розведення цього антибіотика.
Розведені препарати можна зберігати протягом доби при температурі від 5 до 15 °C.
Для лікування можна скористатися і аналогами: "Колітіл", "Даноксан-50", "Флоцин", "Тілмікон". Розведення проводять згідно із вказівками інструкції.
Як запобігти?
Особливо обережно слід вести вміст індичат у тому випадку, якщо поруч знаходиться інший птах різного віку. Насторожити має й те, якщо торік такі симптоми вже спостерігалися.
Якщо захворювання «качає» поголів'я рік у рік (це називається стаціонарність), то випоювання антибіотиками слід проводити з профілактичною метою. Зробити це можна так:
- перша випойка у віці 3-8 днів (6 днів поспіль);
- друга у віці 55-61 день (6 днів поспіль).
У цьому концентрація препаратів не змінюється.
Якщо поголів'я птиці велике, доцільніше провести вакцинацію. Віддати перевагу можна сорбованій вакцині або «Авівак-пастовак». Повторне випоювання робиться через 180 днів. Якщо поголів'я вже захопила інфекція, вакцинацію не проводять, а випоюють антибіотиками.
Якщо трапилося так, що індичата захворіли і не встають на ноги, це не привід відмовлятися від розведення птиці. Потрібно вжити своєчасних заходів, провести лікування поголів'я, а надалі профілактичні заходи.
